ресурси поліції

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА - організаційна та регулятивно-контрольна діяльність суспільства і держави, спрямована на охорону та оздоровлення природного довкілля, ефективне поєднання функцій природокористування і природоохорони та забезпечення нормальної життєдіяльності й екологічної безпеки громадян З. абезпечення оптимального розвитку сучасного суспільства неможливе без всебічного врахування екологічних наслідків усіх без винятку соціальних та виробничих проектів. Зокрема, при плануванні масштабних, комплексних народно-господарських програм виникає необхідність зважити на демографічний, енергетичний, технологічний, соціально-гігієнічний, соціологічний, інші аспекти, приведення їх у відповідність до екологічних нормативів. Для виявлення оптимальних форм взаємодії людини з її природним оточенням недостатньо лише ретельної реєстрації можливих впливів чинників антропогенного походження. Потрібні точні відомості про те, як відіб'ються ці впливи на життєдіяльності конкретних організмів та їхніх угруповань, на кожній ланці біосу, в т.ч. і на людині. Необхідними компонентами сучасної політичної практики в межах окремої держави є всебічне екологічне обґрунтування кожного господарського проекту, організація постійного моніторингу стану природного довкілля, незалежної і компетентної екологічної експертної служби, охорона окремих об'єктів природи,контроль за раціональним використанням природних ресурсів, проведення необхідних природоохоронних заходів, всебічний розвиток системи екологічного виховання, екологічної освіти. Сутність останньої полягає у створенні системи організаційних та дидактичних заходів, спрямованих на формування екологічного світогляду, глибокого розуміння зв'язків людини з природою, відчуття залежності людського буття від екологічних процесів. У системі сучасної Е.п. вагоме місце посідає концепція "єдиного всесвітнього уряду", зініційована глобалістами, зокрема представниками Римського клубу. Згідно з нею, лише спільний для усієї планети уряд зможе організувати і підтримувати оптимальний у всіх відношеннях "світовий порядок", раціонально і справедливо використовувати природні і людські ресурси, подолати екологічну кризу й вийти на збалансований режим розвитку.

n фін., бухг. 1. фонд; резерв; запас; 2. pl фонди; кошти; ресурси; капітал; гроші; a фондовий; резервний; запасний

1. гроші та ін. активи (assets¹), які нагромаджуються і використовуються з певною метою; 2. гроші, якими можна користуватися

═════════■═════════

accumulated fund(s) нагромаджений фонд; administration fund(s) адміністративний фонд; agency fund(s) поручительський фонд; amortization fund(s) амортизаційний фонд; annuity fund(s) фонд ануїтету • фонд для виплати щорічної ренти; authorized fund(s) статутний фонд; available fund(s)s грошові кошти • готові кошти; balanced fund(s)s інвестиційні фонди відкритого типу; bank fund(s)s банківські кошти; basic fund(s) базовий фонд; bonus fund(s) преміальний фонд; borrowed fund(s)s позичені кошти; budgetary fund(s)s бюджетні кошти; capital fund(s) фонд основного капіталу • основний фонд; capital projects fund(s) кошти на програму капіталовкладення; claims settlement fund(s) резерв для виплати страхового відшкодування; closed-end fund(s)s інвестиційні фонди закритого типу; common trust fund(s) спільний довірчий фонд; company fund(s) підприємницький фонд; compensation fund(s) компенсаційний фонд; consolidated fund(s) консолідований фонд; consumption fund(s) фонд споживання; contingency fund(s) кошти на непередбачені витрати; contingent fund(s) резерв для непередбачених витрат; contributed fund(s)s внесені кошти; corporate liquid fund(s) ліквідні кошти корпорації; credit fund(s)s кредитні кошти; debt fund(s)s позикові кошти; debt service fund(s) фонд забезпечення позики • фонд для виплати боргів; deposit fund(s)s кошти на депозитних рахунках; depreciation fund(s) амортизаційний фонд; development fund(s) фонд розвитку; dividend reserve fund(s) резервний фонд для виплати дивідендів; educational endowment fund(s) благодійний фонд на освіту; education fund(s)s кошти на освіту; emergency fund(s) резервний фонд; employee benefit trust fund(s) довірчий фонд, призначений для виплат працівникам підприємства; endowment fund(s) добродійний фонд • благодійний фонд; enterprise fund(s) фонд підприємств; equalization fund(s) фонд валютного регулювання • фонд вирівнювання; equity fund(s)s власні кошти; expense fund(s) початковий резервний фонд для покриття поточних витрат; extra-budgetary fund(s)s позабюджетні кошти; floating fund(s)s оборотні кошти; foreign fund(s)s закордонний капітал; frozen fund(s)s заморожені кошти; general fund(s) загальний фонд • головний фонд; government fund(s)s урядові фонди; health insurance fund(s) фонд медичного страхування; illiquid fund(s)s неліквідні кошти; imprest fund(s) фонд поточних витрат • фонд підзвітних сум; indemnification fund(s) компенсаційний фонд; insufficient fund(s)s відсутність відповідної суми на рахунку • недостатнє покриття • нестаток коштів на рахунку; insurance fund(s) страховий фонд; International Monetary Fund (IMF) Міжнародний валютний фонд (МВФ); investment fund(s) інвестиційний фонд; life fund(s) фонд довічної ренти; liquid fund(s)s ліквідні кошти; liquidity fund(s) фонд ліквідності; long-term fund(s)s довгостроковий капітал; mixed fund(s) змішаний фонд; monetary fund(s) валютний фонд; money market fund(s) фонд грошового ринку; mutual fund(s) взаємний фонд; offshore fund(s) інвестиційний фонд, зареєстрований за кордоном; old-age pension fund(s) пенсійний фонд; open-end fund(s)s інвестиційні фонди відкритого типу; outside fund(s)s залучені кошти • залучений капітал; pay-roll fund(s) фонд заробітної плати; pension fund(s) пенсійний фонд; personal fund(s)s власні гроші; petty cash fund(s) фонд дрібних сум; policy reserve fund(s) резерв страхових внесків; political fund(s) політичний фонд; private fund(s)s приватний капітал; proprietary fund(s) підприємницький фонд; public fund(s)s державні кошти; redemption fund(s) фонд погашення; registered fund(s) статутний фонд; relief fund(s) фонд допомоги; reserve fund(s)s резервний фонд • резервний капітал; revolving fund(s) відновлюваний фонд; shareholders' fund(s) акційний капітал • власницький капітал • акціонерний капітал; short-term fund(s)s короткостроковий капітал; sinking fund(s) фонд сплати • фонд погашення • викупний фонд; slush fund(s) фонд захисного покриття; social security fund(s) фонд соціального забезпечення; stabilization fund(s) фонд валютного регулювання; state fund(s)s державні кошти; sufficient fund(s)s достатнє покриття; superannuation fund(s) пенсійний фонд; trust fund(s) довірчий фонд; unpaid liability fund(s)s фонд для неспла-чених зобов'язань; wages fund(s) фонд заробітної плати; workers compensation fund(s) фонд допомоги на непрацездатність

═════════□═════════

accumulation of fund(s)s нагромадження коштів; allocation of fund(s)s призначення фондів • розміщення капіталу; application of fund(s)s розподіл коштів; appropriation of fund(s)s виділення коштів • асигнування • розміщення коштів; benefits from a fund(s) надходження з фонду; disposition of fund(s)s розподіл коштів; external sources of fund(s)s зовнішні джерела фондів; flow of fund(s)s рух фондів • напрямок фондів • потік фондів; in fund(s)s з грошима; lack of fund(s)s брак коштів; misappropriation of fund(s)s розтрата грошей • незаконне привласнення грошей; short of fund(s)s брак грошей • брак коштів; sources of fund(s)s джерела коштів; to allocate fund(s)s розміщувати/розмістити кошти • призначати/призначити кошти; to apply fund(s)s використовувати/використати кошти • витрачати/витратити кошти; to appropriate fund(s)s виділяти/виділити кошти • асигнувати; to attract fund(s)s притягувати/притягнути кошти; to borrow fund(s)s позичати/позичити гроші; to channel fund(s)s спрямовувати/спрямувати кошти; to deposit fund(s)s вносити/внести гроші в банк; to earmark fund(s)s призначати/призначити кошти; to establish a fund(s) створювати/створити фонд; to freeze fund(s)s заморожувати/заморозити кошти; to grant fund(s)s давати/дати кошти; to invest fund(s)s інвестувати фонди • вкладати/вкласти капітал; to invest in a fund(s) інвестувати гроші у фонд; to make fund(s)s available давати/дати гроші до розпорядження; to manage a fund(s) завідувати фондом; to obtain fund(s)s здобувати/здобути гроші; to provide fund(s)s давати/дати гроші; to raise fund(s)s притягати/притягнути фінансові ресурси; to redistribute fund(s)s перерозподіляти/перерозподілити кошти; to release fund(s)s вивільняти/вивільнити кошти; to set up a fund(s) створювати/створити фонд; to transfer fund(s)s передавати/передати кошти • переказувати/переказати гроші; to withdraw fund(s)s вилучати/вилучити капітал • вибирати/вибрати гроші; uses of fund(s)s розподіл коштів • вжиток фондів

═════════◇═════════

фонд < фр. fond — грошові суми, капітал; внесок, пожертвування < лат. fundus — основа; засвідчуються в писемних пам'ятках XVI ст. іншомовні термінологічні форми: фундушъ і похідні фундушный, фундушовый у значенні «який стосується фонду, пожертвувань» (ІУМ: 463-464); резерв < фр. réserve — запас < лат. reservo — зберігаю (СІС: 576); ресурси < фр. resources — матеріальні засоби < лат. resurgo — піднімаюсь, виникаю знову (СІС: 586; ЕС-СУМ 4:166)

1. ком. коефіцієнт корисної дії (ККД); коефіцієнт використання; 2. вир. продуктивність; ефективність; 3. кадр. виконання норм виробітку

1. показник, що встановлює відношення кількості використаної робочої сили, матеріалу тощо до обсягу виробництва; ♦ під показником ефективності розуміють здатність підприємства, організації і т. д. найефективніше використовувати свої ресурси (resources), щоб одержати максимальний дохід (return); до показників ефективності (efficiency ratios) належать, напр.: середній період сплати дебіторської заборгованості (average collection period); оборотність запасів (inventory turnover); коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (debtors turnover ratio); 2. виробництво продукції (output) з найменшими витратами (cost); 3. здатність менеджменту (management²), робітників (employee) та іншого персоналу (personnel) виконати задовільну норму виробітку

═════════■═════════

allocative efficiency ефективність розподілу ресурсів; average efficiency середня продуктивність • середній коефіцієнт корисної дії; commercial efficiency промисловий коефіцієнт корисної дії; consumption efficiency ефективність споживання; cost efficiency ефективність витрат; dynamic efficiency динамічна ефективність; economic efficiency економічна ефективність; energy efficiency ефективність використання енергії; enterprise efficiency ефективність підприємства; exact efficiency точне значення коефіцієнта корисної дії; fuel efficiency ефективність використання пального; high efficiency високий коефіцієнт корисної дії • висока продуктивність; increased efficiency підвищена продуктивність; industrial efficiency економічна ефективність промислового виробництва • промисловий коефіцієнт корисної дії; intertemporal efficiency міжчасова ефективність; labour efficiency продуктивність робочої сили; low efficiency низький коефіцієнт корисної дії • низька продуктивність; machine efficiency ефективність механізму; manufacturing efficiency ефективність виробництва; market efficiency ефективність ринку; maximum efficiency максимальна продуктивність; mean efficiency середній коефіцієнт корисної дії • середня продуктивність; net efficiency чистий коефіцієнт корисної дії; operational efficiency операційна ефективність; optimum efficiency оптимальна ефективність; peak efficiency максимальна ефективність; performance efficiency рівень продуктивності; preference efficiency ефективність переваги; production efficiency ефективність виробництва; purchasing efficiency ефективність закупівлі; resource use efficiency ефективність виробництва • ефективність використання ресурсів; staff efficiency ефективність персоналу; statistical efficiency статистична ефективність; technical efficiency технічна ефективність; technological efficiency технологічна ефективність; working efficiency продуктивність • потужність

═════════□═════════

efficiency in consumption ефективність у споживанні; efficiency in distribution ефективність у розподілі; efficiency in production ефективність у виробництві; efficiency of investments ефективність капіталовкладення; efficiency of labour продуктивність робочої сили; efficiency of payments ефективність здійснення платежів; efficiency of production ефективність виробництва; marginal efficiency of capital гранична ефективність капіталу; marginal efficiency of investment гранична ефективність капіталовкладення; to improve efficiency поліпшувати/ поліпшити продуктивність • поліпшувати/поліпшити ефективність; to increase efficiency збільшувати/збільшити продуктивність • збільшувати/збільшити ефективність; to obtain maximum efficiency досягати/досягнути максимальної продуктивності; to raise efficiency підвищувати/підвищити продуктивність; to reduce efficiency зменшувати/зменшити продуктивність • зменшувати/зменшити ефективність

efficiency¹:: efficiency ratios; efficiency¹ ‡ efficiency ratios (384)

пор. effectiveness

* * *

ГЕОПОЛІТИКА - державна доктрина, яка ґрунтується на врахуванні конкретно-історичних форм впливу територіально-просторових умов країни на формування її статусу та політики в локальних, регіональних, континентальних та глобальних аспектах. Фундатори геополітики (Ратцель, Челмен, Спікмен та ін.) уподібнювали державу окремому організмові, що проводить боротьбу за існування, або "життєвий простір". Однією з чільних тез Г. є те, що принципи зовнішньої політики держави залежать від її географічних умов (див. географічний детермінізм). Проблеми Г. є об'єктивною даністю, від якої неможливо абстрагуватися. Про це свідчить сучасна політична термінологія: "зони впливу", "зони безпеки", "зони національних інтересів" та ін. Раптова зміна територіально-просторових умов існування окремих держав, їх геополітичного статусу призводила й призводить до порушення рівноваги в глобальних масштабах. Яскравими ілюстраціями означеної ситуації можуть слугувати збурення в міжнародній політиці, спричинені об'єднанням Німеччини або ж розпадом Радянського Союзу та виникненням самостійних держав. До традиційних інтенцій класичної Г., орієнтованих на боротьбу за існування на рівні держав та їх союзів, нині долучається пошук шляхів та засобів досягнення узгодженого розвитку світового співтовариства. На необхідність компетентного аналізу справедливого світового розподілу сил та ресурсів й розробки можливих варіантів динамічного розвитку усіх країн світу звертав увагу ще англ. геополітик Маккіндер у 1942 р. В останній час ідеї геополітики залучаються до спроб створення "світового уряду", здатного організувати і підтримувати оптимальний в усіх відношеннях "світовий порядок", раціонально і справедливо використовувати природні й людські ресурси, подолати екологічну кризу і вийти на збалансований режим розвитку у глобальному масштабі.

НЕОКОНСЕРВАТИЗМ - напрям у сучасній політичній філософії та ідеології, репрезентований численними течіями, версіями і рухами. Поява і вкорінення Н. відображає процес опанування соціальною думкою розвинених західних країн умов і обставин розвитку протягом XX ст., особливо його друг. пол. Н. відтворює доктринальну матрицю класичної ліберальної ідеології із її індивідуалістичною антропологією, обґрунтуванням мінімальної ролі держави, заохоченням приватної ініціативи, плюралізацією економічних форм тощо. Якщо ліберальні ідеї XVIII - поч. XX ст. були інновативними, а то й революційними, то у XX ст. вони виявили тенденцію до інституціалізму та обґрунтування стабільного соціального порядку. Позаяк стосовно докорінних цінностей цього порядку досягнуто певного соціального консенсусу, то відбулося відповідне спрямування ліберальної енергетики у річище "глибокого консерватизму". Н. - яскравий прояв цієї тенденції. Крім того, Н. становив до деякої міри реакцію на політику та ідеологію соціал-реформізму і кейнсіанства, на зростаючі егалітарні і патерналістські тенденції. Н. стоїть на заваді бюрократичній експансії, надмірному втручанню держави у ринкову синергетику, а спільноти - у справи людини, обстоює простір приватності (privacy) та ін. Ідеологія і практика Н. надала змогу мобілізувати і використати багатоманітні внутрішні (передусім - особистісні, інтелектуальні) ресурси високорозвинених країн. Подібно до консерваторів минулого, неоконсерватори зосереджені на докорінних інституціональних цінностях, які становлять засади гармонійного розвитку; це порядок і стабільність, авторитет і дисципліна, право і закон, релігія і церква, шлюб, сім'я і виховання тощо. Запорукою збереження і подальшого існування цих цивілізаційних цінностей (які вже перестали бути винятково західним надбанням) представники Н. вважають чесноти індивідуалізму й особистісної автономії, елітизм (зокрема, збереження виправданої ієрархії і нерівності), принцип приватної власності і приватного інтересу. Неоконсерватори, як і консерватори, великої ваги надають проблемам етосу і культури. Н. ставить на порядок денний і намагається вирішити питання культурної (й етнічної) ідентичності за умов, коли всі існуючі культурні світи відчувають на собі зростаючий тиск глобалізаторських викликів і усіляких загроз.

I n

1. сила, міць

2. дійсність, дієвість

3. pl війська, збройні сили

4. насилля

- active armed forces регулярні війська

- agree forces levels узгоджені рівні збройних сил

- air forces військово-повітряні сили

- allied forces союзні війська

- anti forces сили супротивника

- armed forces збройні сили/ війська

- assault force ударна сила

- binding forces обов'язкова сила

- border-security forces прикордонні війська

- competing forces сили, що борються/ змагаються

- contending forces сили, що борються/ змагаються

- conservative force консервативна сила

- current forces levels існуючі рівні збройних сил

- deterrent forces сили залякування/ стримування

- environmental forces природні ресурси

- liberation forces сили визволення

- militant force бойова сила/ міць

- military forces збройні сили, війська

- milinational nuclear force багатонаціональні ядерні сили

- national forces національні збройні сили

- natural force сила природи

- naval forces військово-морські сили

- neutral forces війська нейтральних держав

- nuclear strike force ядерна ударна міць

- obligatory forces обов'язкова сила

- peacekeeping forces сили підтримки миру

- peace-safeguarding forces сили на сторожі миру

- powerful forces впливові сили

- present force relationship існуюче співвідношення сил

- productive force виробнича сила

- quick reaction forces сили швидкого розгорання/ реагування

- rapid deployment forces сили швидкого розгорання/ реагування

- sea forces військово-морські сили

- second-strike force сили для нанесення удару у відповідь

- strategic forces стратегічні сили

- strategic striking forces сили для нанесення стратегічних ударів

- task forces сили особливого призначення; спеціальна група цільового призначення

- theatre nuclear forces (TNF) ядерна зброя театру військових дій (об'єднаних військових сил НАТО)

- voluntary task forces добровільні оперативні служби

- force of an agreement чинність угоди

- force of argument сила переконання

- forces from outside the area іноземні збройні сили

- force of public opinion сила/ вплив громадської думки

- full force of the treaty повна сила договору

- balance of forces співвідношення сил; рівновага сил

- balance of nuclear forces рівновага/ баланс сил, забезпечених ядерною зброєю

- buildup of forces нарощування сил

- correlation of forces співвідношення сил

- disparity of forces диспропорція у збройних силах

- entry into force набуття (договірної) чинності

- imbalance in ground forces відсутність рівноваги у сухопутних військах

- intrinsic capabilities of forces притаманні збройним силам бойові можливості

- level of forces рівень збройних сил

- non-use of force незастосування сили

- policy of force політика з позиції сили, політика сили

- primacy of force примат сили

- proportions of forces співвідношення сил

- ratio of forces співвідношення сил

- relationship of forces співвідношення сил

- renunciation of force відмова від застосування сили

- renunciation of the use of force відмова від застосування сили

- show of force демонстрація сили

- size of the armed forces чисельність збройних сил

- strength of the armed forces чисельність збройних сил

- suppresion by force придушення силою

- threat of force погроза силою

- threat or use of force погроза силою чи застосування сили

- use of force застосування сили

- to be in force бути чинним (про документу договір тощо)

- to cease to be in force втратити чинність (про документ, договір тощо)

- to come into force набути чинності (про документ, договір тощо)

- to enter into force набути чинності (про документ, договір тощо)

- to have no force бути недійсним/ нечинним (про документ, договір тощо)

- to limit conventional force обмежити чисельність військ. озброєних звичайною зброєю

- to maintain the balance of forces підтримувати рівновагу сил

- to put in force робити чинним, вводити в дію/ в життя

- to reduce military forces скорочувати збройні сили

- to refrain from the threat or use of force стримуватися від погрози силою чи її застосування

- to remain in force залишатися чинним, діяти (про документ, договір тощо)

- to resort to force застосовувати силу/ насилля

- to take by force захопити, заволодіти силою

- to take recourse to force застосовувати силу/ насилля

- to use force застосувати силу

- by force силоміць, насильно

- by force and arms силою зброї

- in force діючий/ чинний (про документ, договір тощо)

II v примушувати

- to force a bill through протягнути законопроект (про парламент тощо)

- to force concessions from smbd. силою змусити когось піти на поступки

- to force a reform through протягнути реформу (про парламент, конгрес тощо)

(econ)

n ек. економіка; економічна наука; економічна теорія; a економічний

наукова дисципліна, що вивчає, як найефективніше використовувати обмежені ресурси (resources), щоб задовольнити потреби суспільства, а також розглядає питання організації та управління виробництва, розподілу й обміну товарів (goods) та послуг (service¹); практичне застосування наукових принципів для розробок економічних програм та економічної політики (policy¹)

═════════■═════════

applied economics прикладна економіка; basic economics основна економіка; business economics економіка підприємств; comparative economics теорія порівняльної економіки; consumer economics економіка споживання; descriptive economics описова економіка; dynamic economics теорія економічної динаміки; global economics економіка світового господарства • світова економіка; industrial economics економіка промисловості; international economics світова економіка; Keynesian economics кейнсіанська економічна теорія; labour economics економіка праці; linear economics лінійна економіка; managerial economics економічні методи управління; monetary economics монетарна економічна теорія • монетаризм • теорія грошей; normative economics нормативна економічна теорія; policy economics обґрунтування економічної політики; positive economics позитивна економіка; pure economics «чиста» економічна теорія; regional economics регіональна економіка; rural economics економіка сільського господарства; urban economics економіка міського господарства

═════════□═════════

economics of growth економіка розвитку; economics of production економіка виробництва; economics of scarcity дефіцитна економіка

═════════◇═════════

економіка < давньогр. οικονομική < οικος — житло і νομος — закон (СІС: 236)

Ровлз, Джон (1921, Балтимор) - амер. філософ, проф. Гарвардського ун-ту. Навчався у Принстоні. У центрі його досліджень - проблеми нормативної практичної філософії та філософії політики. У праці "Теорія справедливості", поєднуючи аргументацію етичного раціоналізму з теорією суспільної угоди, обґрунтовував принципи, які, на його думку, можуть стати загальноприйнятними критеріями моральної оцінки соціальних систем. Суспільство, згідно з Р., має конституювати принципи, що максимально справедливо регулюють розподіл соціальних благ і обов'язків. Перший принцип справедливості - рівної свободи - передбачає рівні права та максимум основних свобод. Другий принцип справедливості - диференціації - передбачає, що всі соціальні та економічні блага мають слугувати інтересам кожного члена суспільства, тобто бути дистрибутивно вигідними. Суттєво, що другий принцип прийнятний лише при визнанні першого, бо ніякі соціально-економічні гаразди не можуть компенсувати відсутність індивідуальних прав і свобод громадян. Р. також застосовує свою теорію до проблеми справедливих стосунків між поколіннями. Він засуджує егоїстичні прояви, що погіршують довкілля, природні ресурси і суспільний порядок в цілому та можуть, зрештою, зашкодити наступним поколінням. Р. продовжив традицію нормативної філософії і соціальної етики, прагнучи повернути філософії її суспільно-орієнтативну компетенцію.

[br]

Осн. тв.: "Теорія справедливості" (1971); "Політичний лібералізм" (1993).

1. n

1) те, що має першорядне значення

2) амер. pl попередні вибори; голосування для висування кандидатів на виборах; попередні передвиборні збори для висування кандидатів

3) основний колір

4) геол. палеозойська ера

5) астр. планета, що обертається навколо сонця

6) ел. первинна обмотка (трансформатора)

2. adj

1) первинний, перший, первісний

2) простий; вихідний

3) початковий, елементарний

4) основний, найважливіший

5) лінгв. кореневий; головний, основний

6) біол. найпростіший

* * *

1) що-небудь, що має першорядне значення

2) cл. первинні, попередні вибори, голосування ( прихильників якої-небудь партії) для визначення кандидатів на виборах; попередні передвиборні збори для висування кандидатів ( за участю прихильників однієї партії)

3) = primary colour

4) зooл. махове перо першого порядку

5) eл. первинна обмотка ( трансформатора)

6) = primary planet

7) фiз. первинний електрон; первинна частинка

8) гeoл. палеозой, палеозойська ера

9) = primary school

1) первісний; найбільш ранній; перший

2) cпeц. первинний

3) простий, вихідний

4) початковий, елементарний

5) основний, найважливіший; головний

6) лiнгв. кореневий; основний

7) мaт. примарний

ек. амер. 1. n праця; робота; труд; a трудовий; робочий; 2. знт. робоча сила

1. вклад людей в економічну діяльність у формі розумових і фізичних зусиль; ♦ праця вважається одним із основних факторів виробництва (factors of production), серед яких капітал, земля і підприємництво; 2. загальна кількість працівників або група працівників, яка займається певною роботою

═════════■═════════

abstract labor абстрактна людська праця; agricultural labor сільськогосподарська праця; associated labor усуспільнена праця; auxiliary labor допоміжна робоча сила; casual labor тимчасова робота • тимчасова робоча сила; cheap labor дешева робоча сила; child labor дитяча праця; commercial labor торговельна праця; commodity-producing labor праця, що продукує товар; common labor спільна праця • спільна робота • некваліфікований труд • некваліфікована робоча сила; complicated labor складна праця; compulsory labor примусова праця; concrete labor конкретна праця; cooperative labor спільна робота • спільна праця; creative labor творча робота; dead labor мертва праця (уречевлена); direct labour; domestic labor надомна робота; efficient labor продуктивна праця; embodied labor уречевлена праця • матеріалізована праця • втілена праця; factory labor фабрична праця; farm labor фермерська праця; female labor жіноча праця; forced labor примусова праця; free labor неорганізована робоча сила • безоплатна праця; general labor некваліфікована праця • некваліфікована робоча сила; hand labor ручна праця; handling labor обслуга • обслуговуючий персонал; highly skilled labor висококваліфікована робоча сила; hired labor наймана праця; homogeneous human labor однорідна людська праця; human labor людська праця; idle labor невикористана робоча сила • безробітні; indirect labour; industrial labor промислова праця; inefficient labor непродуктивна праця; intellectual labor розумова праця • інтелектуальна праця; intensified simple labor помножена проста праця; juvenile labor праця підлітків; male labor чоловіча робоча сила; manual labor фізична праця • ручна праця; marginal labor граничні витрати на робочу силу; materialized labor уречевлена праця • матеріальна праця; materialized surplus labor уречевлена додаткова праця • матеріальна додаткова праця; maximum labor максимальна кількість робочої сили; mental labor розумова праця; minimum labor мінімальна кількість робочої сили; multiplied simple labor помножена проста праця; necessary labor необхідна праця; nonproductive labor непродуктивна праця; occasional labor тимчасова праця; operator labor праця фермера • праця орендаря; organized labor організована робоча сила; paid labor оплачена праця; private labor приватна праця; productive labor продуктивна праця; semiskilled labor напівкваліфікована робоча сила • напівкваліфікована праця; set-up labor підготовчі операції; shift labor змінна робота; simple labor проста праця; simple average labor проста середня праця; skilled labor кваліфікована праця; slave labor рабська праця; social labor суспільна праця; standard labor нормована праця; surplus labor додаткова праця; union labor організована робоча сила; universal labor загальна праця; unorganized labor неорганізована праця; unpaid labor неоплачена праця; unskilled labor некваліфікована праця; useful labor корисна праця; useless labor некорисна праця; variable labor змінні витрати праці; voluntary labor добровільна праця; wage labor наймана праця

═════════□═════════

backward-bending labor supply curve відхилена назад крива пропозиції праці; compensated labor supply curve компенсована крива пропозиції праці; competitive labor market конкурентний ринок робочої сили; division of labor розподіл праці; labor agreement трудова угода; labor and machinery costs витрати на робочу силу й устаткування; labor as a factor of production праця як фактор виробництва; labor attache аташе праці; labor catchment area район, який потребує робочої сили; labor-consuming трудомісткий; labor contract трудова угода • трудовий договір; labor costs витрати на робочу силу • вартість робочої сили; labor dispute трудовий конфлікт; labor efficiency variance коливання продуктивності праці; labor employed застосовувана праця; labor exchange біржа праці; labor force сукупна робоча сила • трудові ресурси • чисельність робітників; labor hoarding збереження робочої сили при зменшенні попиту на продукцію • притримання робочої сили в період зменшення попиту на продукцію; labor hours робочий час; labor income трудовий дохід; labour-intensive; labor law трудове право; labor legislation трудове законодавство • закони про працю; labor management організація праці; labor's marginal product граничний продукт праці; labor market ринок праці • ринок робочої сили; labor market board рада ринку праці; labor market committee комітет ринку праці; labor market contribution вклад у ринок праці; labor market discrimination дискримінація на ринку праці; labor market dispute конфлікт на ринку праці; labor market organizations організації ринку робочої сили • організації ринку праці; labor market parties сторони на ринку праці; labor market pension пенсія на ринку праці; labor market policy політика ринку праці; labor market statistics статистика ринку праці; labor market training fund фонд ринку праці для підвищення кваліфікації; labor market training scheme система навчання на ринку праці; labor mix склад робочої сили; labor mobility рухомість робочої сили; labor movement робітничий рух; labor organization організація праці • професійна спілка; labor potential потенціал робітника; labor productivity продуктивність праці; labor productivity rate рівень продуктивності праці; labor-saving економія праці • раціоналізаторський • раціоналізаторський метод; labor shortage брак робочої сили; labor supply забезпеченість робочою силою • пропозиція робочої сили; labor theory of value трудова теорія вартості; labor turnover оборот робочої сили; labor union профспілка; labor unit одиниця праці; labor unrest трудовий конфлікт; marginal labor cost граничні витрати на робочу силу • гранична вартість робочої сили; marginal product of labor граничний продукт праці; return to labor віддача праці; to procure labor забезпечувати/забезпечити роботою • влаштовувати/влаштувати на роботу; to save labor заощаджувати/заощадити працю; unit labor cost трудомісткість • вартість праці на одиницю продукції • витрати робочої сили на одиницю продукту; wage elasticity of demand for labor еластичність попиту на працю відповідно до змін у заробітній платі

labour (австрал., англ., канад.):: labor (амер.)

(pdn)

n вир., ком., ек. 1. виробництво; вироблення; виготовлення, видобуток; продукція; a виробничий; 2. виробіток; продуктивність

1. процес перетворення матеріалів, праці, капіталу та знань у товари (goods) і послуги (service¹) для задоволення людських потреб; ♦ під поняттям «виробництво» розуміється не лише процес виготовлення фізичних товарів, а також і надання різного роду послуг, напр.: послуги фінансових установ, банківські операції; послуги, які забезпечені урядом і які не продаються, напр. бібліотек, поліції, заходи з охорони здоров'я, контроль якості харчових продуктів і т. ін.; зусилля лікарів, адвокатів, постачальників транспорту, торговців тощо; 2. кількість чого-небудь, виготовленого в результаті трудової діяльності

═════════■═════════

agricultural production сільськогосподарське виробництво; annual production річний виробіток; assembly-line production конвеєрне виробництво; automatic production автоматичне виробництво; average daily production середньодобова продуктивність; basic production виробництво основного продукту; batch production серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; by-product production виробництво побічних продуктів; continuous production неперервне виробництво; contract production виготовлення продукції за контрактом; controlled production контрольоване виробництво; current production поточне виробництво; daily production добова продукція • денний виробіток; efficient production ефективне виробництво • високий виробіток; estimated production розрахункова продуктивність; flexible production гнучке виробництво; flow-line production потокове виробництво; full production серійне виробництво; full-scale production повномасштабне виробництво • серійне виробництво; high-run production великосерійне виробництво; high-volume production масове виробництво; incomplete production незавершене виробництво; industrial production промислове виробництво; inefficient production неефективне виробництво • низька продуктивність; in-line production потокове виробництво; jobbing production дрібносерійне виробництво; job lot production дрібно-серійне виробництво; joint production спільне виробництво; just-in-time production система виробництва «точно в строк»; large-lot production великосерійне виробництво; large-scale production великосерійне виробництво; least-cost production виробництво з найменшими витратами; lot production серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; machine production машинне виробництво; mass production масове виробництво; material production матеріальне виробництво; medium-size lot production середньосерійне виробництво; monthly production місячний виробіток • місячна продуктивність; multiple production великосерійне виробництво; multistage production багаторівневе виробництво • багатоступеневе виробництво; net production чистий обсяг виробництва; nonstandard production нестандартне виробництво; overall production загальний обсяг виробництва; planned production планове виробництво; primary production виробництво сировини • видобувна промисловість; profitable production прибуткове виробництво; programmed production програмне виробництво; prototype production прототипне виробництво; quality production виробництво високоякісних виробів; quarterly production квартальний виробіток; roundabout production непряме виробництво • автоматизоване виробництво • технологічно містке виробництво; serial production серійне виробництво; short-run production дрібносерійне виробництво; small-lot production дрібносе-рійне виробництво; small-scale production дрібносерійне виробництво; standard production стандартне виробництво; tertiary production сфера надання послуг; total production загальний обсяг виробництва; volume production потоково-серійне виробництво • масове виробництво; waste-free production безвідходне виробництво; wasteful production затратне виробництво • збиткове виробництво

═════════□═════════

efficiency in production ефективність виробництва; factors of production; production account виробничий рахунок; production analysis аналіз виробництва; production capacity виробничі потужності; production cartel виробничий картель; production ceiling верхня межа виробництва; production control контроль виробництва; production cost; production cost accounting облік витрат виробництва; production costs in the long-run виробничі витрати у довгостроковому періоді; production cutback скорочення обсягу виробництва; production deficit дефіцит виробництва; production facilities виробниче обладнання; production function виробнича функція; production goods; production grid виробнича сітка; production in bulk масове виробництво; production incentive стимулювання виробництва; production index індекс обсягу виробництва; production-indifference curve крива постійного обсягу виробництва • ізокванта; production in lots серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; production line; production line supervisor керівник виробничої лінії; production machinery виробниче устаткування; production management управління виробництвом; production manager керівник виробництва • начальник виробничого відділу; production methods методи виробництва; production optimum виробничий оптимум • оптимальна програма виробництва • оптимальний план виробництва; production overheads; production per hour погодинна продуктивність; production per man-hour продукція за людино-годину; production plan виробничий план; production planning планування виробництва; production planning and control планування і контроль виробництва; production possibilities виробничі можливості • виробничий потенціал; production processes процеси виробництва; production set виробнича множина • виробничі можливості; production reorganization реорганізація виробництва; production resources виробничі ресурси; production run серійне виробництво • масове виробництво; production schedule виробничий календарний план; production scheduling складання виробничого календарного плану; production sequence послідовність виробничих операцій; production standstill затримка виробництва; production subsidies субсидії на виробництво; production supplies виробничий запас; production technique виробнича технологія • технологія виробництва; production under license виробництво за ліцензією; production volume обсяг виробництва; production volume variance; to boost production збільшувати/збільшити виробництво; to check production гальмувати/загальмувати виробництво; to commence production починати/почати виробництво; to curb production зменшувати/зменшити виробництво; to curtail production зменшувати/зменшити виробництво; to cut down on production зменшувати/зменшити виробництво; to cut off production припиняти/припинити виробництво; to go into full production розгортати/розгорнути виробництво на повний обсяг; to hold back production гальмувати/загальмувати виробництво; to increase production збільшувати/збільшити виробництво; to phase out production звужувати/звузити виробництво; to put into production запускати/запустити у виробництво; to put into full production розгортати/розгорнути виробництво на повний обсяг; to reduce production зменшувати/зменшити виробництво; to restrict production обмежувати/обмежити виробництво; to set up production налагоджувати/ налагодити виробництво; to slow down production гальмувати/загальмувати виробництво; to start production починати/почати виробництво; to step up production прискорювати/прискорити виробництво; to stop production припиняти/припинити виробництво; to switch over production переключати/переключити виробництво; to withdraw from production знімати/зняти з виробництва

ПІЗНАННЯ - суспільно-історичний процес здобування, нагромадження і систематизації знання про природу, суспільство, людину та її внутрішній світ. В узагальненій формі П. подається як процес взаємодії суб'єкта і об'єкта. В суб'єктоб'єктному відношенні суб'єкт виступає активною стороною процесу - він вибирає об'єкт, визначає щодо нього свою мету, спрямовує на об'єкт свої пізнавальні здатності і відображає, трансформує та відтворює його в своїй свідомості у вигляді чуттєвих або раціональних образів, понять і суджень. У свою чергу об'єкт вимагає адекватних його природі засобів відображення, спричиняє зміст своїх ідеальних образів, що є визначальною умовою істинності знання. Тому внутрішніми складовими процесу П. виступають: суб'єкт з його пізнавальними здатностями; пізнавальна діяльність, що урухомлює засоби П. та реалізує пізнавальні цілі суб'єкта; об'єкт, що є першоджерелом знання; саме знання, що є результатом та безпосередньою метою пізнавального процесу. Оскільки суб'єкт намагається отримати не просто знання, а обґрунтовано істинне знання, то кінцевою метою процесу П. є досягнення об'єктивної істини. Основою П. виступає, по-перше, спостереження, коли має місце безпосередній контакт суб'єкта та об'єкта, а останній дається через органи відчуття і сприймання, які є джерелом первинної інформації про об'єкт; по-друге, мислення та розум, які опосередковують об'єкт і надають осмислення відчуттям та сприйманням. Взаємодія чуттєвого та раціонального складає механізм генерування знання про навколишній світ З. алежно від характеру цієї взаємодії виділяють два рівні П.: емпіричний, де домінує чуттєвий компонент творення знання, а саме знання набирає форми різноманітних фактів та їхніх систем (емпіричне знання); теоретичний, де домінує раціональний компонент, а утворене знання формується у вигляді абстракцій та їхніх систем різної сили узагальнення (теоретичне знання). Мотиви та спонукальні чинники П. визначаються частково людською допитливістю, яка є невід'ємною якістю кожної особистості, та внутрішніми потребами розвитку П. Однак головною рушійною силою П. є суспільно-історична практика, в сфері якої формуються запити на знання, інституційні та організаційні передумови, матеріальні та духовні ресурси П. Практика є адресатом і споживачем здобутого знання. Отже, в абстрактному вигляді процес П. становить собою поєднання чуттєвого і раціонального, емпіричного і теоретичного, практичного і теоретичного. П. виникло разом з виникненням людства і виступає необхідною складовою частиною будь-якої діяльності людини - перетворювальної, виробничої і споживчої, духовної тощо. Однак в подальшому розвитку суспільства внаслідок суспільного розподілу праці П. виокремлюється в особливий вид життєдіяльності і починає розвиватися на своїй власній основі. З цією обставиною пов'язують виникнення науки. Тому виділяють донаукове П., яке забезпечує отримання знання про об'єкт у процесі щоденної життєдіяльності і закріплює його в буденному досвіді, та наукове П., що здійснюється завдяки діяльності окремої спеціально підготовленої соціальної групи - наукового співтовариства, вчених - і стає їхньою професійною справою. Конкретний акт такого П. з конкретно визначеними об'єктом, метою, методикою, який націлений на отримання конкретного результату, називають науковим дослідженням. Здобуте в процесі наукового дослідження знання знаходить свій вираз в емпіричних і теоретичних побудовах, наукових абстракціях, гіпотезах, теоріях, системах теорій, що об'єднуються в окремі наукові дисципліни, які в свою чергу синтезуються в цілі галузі наукового знання і в своїй сукупності утворюють науку. Виокремлюють також позанаукове П., яке здійснюється в інших професійних сферах діяльності, зокрема художній, політичній, правовій тощо. Його результати закріплюються в формах суспільної свідомості. Вирізняють також особливий різновид П., пов'язаний із засвоєнням кожною особистістю та суспільством в цілому всієї суми раніше здобутого і нагромадженого знання. Його називають навчанням, у суспільно значущому розумінні - освітою. Процес П. вивчають теорія пізнання, логіка, методологія і філософія науки, епістемічна психологія, наукознавство, соціологія, дидактика тощо.